Від редактора :

В один сонячний день в туркменській пустелі газопровід туркменського природного газу в Росію загадковим чином вибухнув. «Це був не я, це був не я», – хором заявляли російські чиновники в своєму кращому наслідуванні Барта Сімпсона. Туркменістан, колишня російська колонія, дбайливо зберігає свій сучасний девіз: «Туркменістан – Батьківщина нейтралітету». Отже, вони викликали китайців. Китайці придумали проект трубопроводу, який дозволив би домогосподаркам Шанхая смажити яйця на туркменському газі. Посол Росії викликав Ашгабадську пресу і висміяв цю ідею. Але через 1000 днів, 12 грудня 2009 року, президент Китаю Ху Цзіньтао вилетів до Туркменістану, де весело повернув велике колесо, відкривши потік газу на схід.

Зовнішня політика Росії зосереджена на закупорюванні середньоазіатського газу в Центральній Азії. Або купити його за безцінь, пропустити по трубах «Газпрому», а потім продати дорого Європі. У той час як російські компанії будують трубопроводи через Балтійське море, російські дипломати не дозволяють Казахстану і Туркменістану будувати трубопроводи через Каспійське море. Юрій Вітренко хоче, щоб середньоазіатський газ надходив на газопровід України, який зараз завантажений на 20%. Ця ідея заслуговує довіри та відбудеться тільки в тому випадку, якщо в Кремлі будуть жорстко викручувати руки власникові чорного поясу з дзюдо. Подивимося, що буде завтра в Женеві. З повагою, Джим Брук