Від редактора:

Від редактора: У фільмі 2012 року «Лінкольн» є відома сцена. Деніел Дей-Льюїс, який грає американського президента воєнного часу, забирається на горище вашингтонської готелю. Там четвірка лобістів з поганою репутацією п’є віскі і грає в карти. Лінкольну потрібні голоси, щоб прийняти 13-ту поправку, яка гарантує, що звільнення рабів не буде скасовано після війни. Сюрприз, сюрприз — деякі конгресмени не хочуть чинити правильно. Отже, Лінкольн починає роздавати ласощі — поштове відділення для одного, митниця — для іншого. Це називається роздрібноюї політикою. Якщо наступні три роки правління Зеленський хоче бути успішними, йому і його спікеру Ради краще почати вивчати таку стратегію. — З найкращими побажаннями, Джим Брук.