Український експорт має мінімальний вплив на ринки ЄС: постачання пшениці з України становлять 6%, а цукру – 3%.

Українська аграрна продукція, попри свою якість та важливу роль у продовольчій безпеці Європи, залишається заручником політичних наративів, вважає очільник “Українського клубу аграрного бізнесу” Олег Хоменко. Він додав, що після 2022 року українські аграрії зіткнулися не лише з фізичними труднощами виробництва та логістики, а й з політичними бар’єрами. Хоменко запевняє, що європейським фермерам не варто боятись, що український агросектор забере в них дотації ЄС, оскільки вітчизняні аграрії навчились працювати без суттєвої бюджетної підтримки. Водночас експерт переконаний, що український експорт мінімально впливає на ринки ЄС.

“І це треба донести партнерам”, – сказав Хоменко.

За його словами, якщо проаналізувати європейське споживання та частку українського імпорту в ньому, то цифри знаходяться в межах до 10%: пшениця – 6%, цукор – 3%, м’ясо птиці – 2%, яйця – 1%. А 80% у собівартості складників виробництва українського зерна чи м’ясної продукції становлять засоби виробництва з ЄС (близько €7 млрд – добрива, машини, обладнання тощо).