Амбітні цілі провідних держав світу з декарбонізації спровокували рекордне здорожчання урану.

Ціни на уран у січні цього року продовжили зростання і перевищили $92 за фунт, сягнувши максимальних з кінця 2007 року показників. Це обумовлено дедалі більшими ознаками високого попиту на уран і водночас ризиками пропозиції.

У 2023 році енергокомпанії підписали контракти на постачання 160 млн фунтів урану, це максимальні обсяги з 2012 року. Волатильність цін на викопне паливо та амбітні цілі з декарбонізації спонукали США та ще 20 країн анонсувати плани щодо потроєння атомних потужностей до 2050 року.

Великі ставки на атомну енергетику робить Китай, який будує 22 із 58 реакторів у світі. Японія перезапустила проєкти щодо збільшення вироблення атомної енергії, а запуск нового атомного реактора у Фінляндії став першим у Європі за 16 років.

Однак ці плани натрапили на ризики постачань. Адже західні енергокомпанії продовжували уникати імпорту урану з РФ, а американські законодавці зробили крок до повної заборони імпорту російського урану.