Розширений пошук

Рада національної безпеки та оборони на період воєнного стану запровадила мораторій на перевірки бізнесу з боку правоохоронних, митних, податкових та інших органів, що здійснюють контроль. Відтепер контроль здійснюватиметься лише точково – у сферах, в яких існують високі ризики, зокрема діяльність пов’язана з підакцизними товарами. Також планується цифровізувати систему державного нагляду, щоб унеможливити ручне втручання в процеси перевірок. Ініціатива покликана усунути штучні перешкоди, які блокують роботу бізнесу. Уряд готується внести до парламенту пакет законопроєктів про захист бізнесу та реформу наглядових органів. Згідно з ініціативою, нові кримінальні провадження

Наразі в Польщі зареєстровано 29 044 компанії, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України. 13 014 бізнесів українці відкрили після початку повномасштабної війни. Загалом, в Польщі за останні 3,5 року відкрили 208 251 компанію. 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців. Найбільше компаній українці створили у 2022 році – 4 780 бізнесів. Це на 33% більше, ніж у 2021 році. Більшість українських компаній, зареєстрованих українцями  у Польщі – це малий бізнес.  Загалом, понад PLN7,34 млрд (€1,647 млрд) складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. Нагадаємо, за даними міжнародної

Уряд України запускає експериментальну програму, за якою підрядник братиме відповідальність і за розробку проєктної документації, і за виконання будівельних робіт, повідомила новопризначена прем’єр-міністр Юлія Свириденко. “Запускаємо експериментальний проєкт “Проєктуй і будуй”. Він дозволить швидше будувати чи відновлювати житло, лікарні, школи та іншу важливу інфраструктуру”, – заявила вона. За її словами, цей проєкт змінить підхід до будівництва: держава проводитиме тендери не на проєктування, а на повну реалізацію об’єкта «під ключ». “Це європейська практика, відома як Design-build (проєктування-будівництво), такий підхід давно застосовується у ЄС як ефективний механізм”, – зазначила Свириденко.

Новопризначена прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила: “Уряд разом із силовими структурами та за координацією РНБО готує рішення, яке дасть бізнесу більше свободи. Планується річний мораторій на перевірки. Це питання вже обговорене з Президентом – його доручення чітке: дати більше свободи внутрішнім економічним силам. Це означає також продовження детінізації економіки, забезпечення рівних умов, які вигідні білому бізнесу”. Також вона зазначила, що уряд розпочав аудит кримінальних справ проти бізнесу з метою закрити безпідставні провадження, що блокують підприємницьку діяльність. “Нові справи санкціонуватимуть лише генпрокурор або керівники обласного та районного рівня”, – пообіцяла прем’єр. Вона додала,

Берлін та Вашингтон домовилися, що Україна якомога швидше має отримати пʼять систем ППО Patriot, заявив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус під час 29-го засідання у форматі “Рамштайн”, в якому взяли участь понад 50 союзників Києва, зокрема і США. Він додав, що впродовж наступних кількох днів координуватиме з партнерами механізм реалізації цих планів. Крім того, за його словами, перша профінансована Німеччиною українська далекобійна зброя буде доставлена ЗСУ протягом наступних кількох днів. Ці системи вже довели свою ефективність на полі бою. ФРН

Як повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль на 29-му засіданні у форматі “Рамштайн”, щоб закрити цьогорічний дефіцит закупівель зброї, Україні необхідно $6 млрд. За його словами, це дозволить Україні виготовити більше FPV-дронів для утримання лінії фронту, більше безпілотників-перехоплювачів для протидії атакам “шахедів”, а також отримати додаткову далекобійну зброю, щоб “повернути війну до РФ”. Також Шмигаль наголосив на необхідності підготовки до 2026 року і закликав партнерів виділити кошти для України у своїх бюджетах на наступний рік. Водночас директор Агенції оборонних закупівель

Україна прагне виробляти на вітчизняних підприємствах 50% зброї, яку використовують ЗСУ. Йдеться про виробництво дронів, бронетехніки, боєприпасів тощо. Від початку повномасштабного вторгнення виробництво зброї в Україні зросло у 35 разів, і країна має потенціал для подальшого збільшення цих показників. Наразі частка української зброї на фронті становить 40%. Загалом, Україна цьогоріч планує витратити на оборону ₴2,6 трлн (31,1% ВВП). Цього тижня уряд запустить грантові програми для виробників боєприпасів і вибухових речовин. Водночас український розробник тепловізійних камер та FPV-дронів Odd Systems уклав партнерство з данським оборонним

21 липня вибухи освітили нічне небо, а гучний звук двигунів дронів луною пролунав Києвом. Під час атаки, за даними українських ВПС, було запущено 426 дронів та 24 ракети, причому 23 дрони вразили цілі по всій країні. Багато киян шукали притулку в метро протягом чергової напруженої, безсонної ночі. Вибухи чулися по всьому місту, оскільки підрозділи протиповітряної оборони займалися відбиттям атаки. Москва посилила свої атаки на українські міста, і аналітики кажуть, що обстріли, ймовірно, посиляться зі розширенням виробництва російських дронів. На сході

За даними російського Міненерго, нафтові компанії в РФ через санкції мають проблеми з ремонтом нафтопереробних заводів. Терміни ремонтів НПЗ зриваються через проблеми з постачанням обладнання. Водночас міністр нафти Індії Хардіп Сінгх Пурі впевнений, що  його країна зможе задовольнити свої потреби в нафті завдяки альтернативним джерелам, якщо постачань із РФ торкнуться вторинні санкції. “Індія диверсифікувала джерела постачань, і ми збільшили кількість країн-постачальників приблизно з 27 до 40”, – сказав він. Додамо, у січні-червні РФ залишалася найбільшим постачальником нафти в Індію, забезпечуючи

Група “Метінвест” отримала кредитну лінію на суму €23,6 млн у Deutsche Bank строком на 11,5 років. Кошти спрямують на модернізацію “Північного ГЗК”, зокрема  на закупівлю обладнання у фінського промислового виробника Metso Finland для проєкту зі згущення збагачувальних відходів. “Угода є важливою віхою для групи, і відображає наше зобов’язання щодо довгострокових інвестицій у наші українські підприємства. Попри постійні виклики у сфері безпеки, ми прагнемо зберегти та, за можливості, збільшити виробничі потужності та покращувати екологічну стійкість”, – зазначили в “Метінвесті”. Натомість у

Премʼєр- міністр України Юлія Свириденко повідомила, що під час візиту до Києва глави МЗС Франції Жан-Ноеля Барро обговорювались ключові питання міждержавної співпраці, зокрема у сферах оборони, фінансів, відновлення та санкційної політики. “Французькі колеги побачили, як живе Київ після нічних атак. І це дуже посилює розмову про дрони, ППО та винищувачі. Вони потрібні прямо зараз. Тож одна з тем – збільшення військової допомоги та перехід до спільного виробництва в Україні”, – наголосила вона. За словами Свириденко, представники України та Франції підписали

Материнська компанія “Київстару” VEON, яка планує цього року опосередкований лістинг мобільного оператора на американській біржі NASDAQ, хотіла розміщувати акції і в Україні, однак цьому заважає регуляція, повідомив співзасновник VEON Огі Фабела. “Моя мрія – зробити з “Київстар” народне IPO. Ми маємо регуляторні виклики на шляху реалізації цієї мрії, але ми повною мірою готові до роботи з урядом України, фінансовим сектором, щоб це зробити. Ми б хотіли, щоб інвестиційні можливості були відкриті також і для українців”, – заявив він. Очільник “Київстару”

За даними дослідження ЄБРР, у 47% малих і середніх бізнесів (МСБ) в Україні знизився прибуток у 2024 році, цей показник натомість зріс у 17% компаній. Попри падіння прибутку, 66% сервісних підприємств інвестували у свій бізнес. У промисловості ця частка становила 52%. Основні статті інвестицій у МСБ – виробниче обладнання (66%), обладнання для енергетичного забезпечення (45%) та навчання персоналу (35%). Якщо війна не закінчиться у 2025 році, закриття передбачають 1% підприємств, падіння показників бізнесу – 29% компаній. Водночас 13% МСБ передбачає

Через спекотну погоду та планові ремонти на АЕС (роботи проводять на трьох з дев’яти наявних енергоблоках) в Україні виник певний дефіцит електроенергії, розповів Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова. “З позитиву можу виділите те, що у нас відновлено близько 60% потужності теплової і гідрогенерації, пошкодженої у березні-квітні 2024 року. Та все одно дефіцит потужності є, особливо у вечірні години. Він покривається завдяки імпорту”, – пояснив експерт. За його словами, імпорт зараз значно зріс – приблизно на 100%, і перевищує експорт. Хоча в червні, навпаки, імпорт був помітно нижчим. Проте

Фінансова група Euroclear, до якої входять однойменний депозитарій та Euroclear Bank, у першому півріччі 2025 року отримала €2,7 млрд доходів від інвестування російських активів, заморожених через санкції ЄС.  Це на 21% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. У першому кварталі цього року заморожені російські активи принесли Euroclear близько €1,47 млрд, а в другому – €1,23 млрд. Зазначається, що відсоткові доходи від заморожених російських активів скоротилися через поступове зниження ставок у регіоні. Надалі Euroclear очікує, що відсотковий дохід змінюватиметься залежно від майбутніх змін процентних ставок Європейського центрального банку.

Держенергоефективності спільно з Укргазбанком та Sens bank запускають нову програму здешевлення кредитів для впровадження енергоефективних рішень, енергомодернізації та розвитку альтернативної енергетики. Мета програми — стимулювання впровадження енергоефективних рішень і скорочення викидів CO2 у різних секторах економіки. Програма реалізується через механізм добровільних угод з енергоефективності. Це форма партнерства між державою та бізнесом, у якій підприємства добровільно беруть на себе зобов’язання підвищити енергоефективність та скоротити викиди, а держава натомість забезпечує підтримку: здешевлює кредити, відкриває доступ до фінансування і забезпечує консультаційний супровід. Кредити

Українські виробники залізорудної сировини в першому півріччі 2025 року скоротили експорт на 11,9% проти аналогічного періоду торік, до 16,14 млн тонн. Раніше завдяки відкриттю навігації в портах залізна руда вийшла у лідери за обсягами експорту. За показником експортного виторгу торік експортери руди посіли третє місце, поступившись постачальникам кукурудзи та пшениці. Але вже цього року залізна руда не потрапила у трійку найбільш експортованих товарів. Втім, внесок гірничо-збагачувальних комбінатів  в укріплення платіжного балансу країни залишається значним: частка залізної руди у загальному обсязі

В Україні запаси природного газу в підземних сховищах 17 липня перевищили 9 млрд кубометрів – таким чином сховища заповнені на 29,2% (-13,9% до минулорічного показника). Цьогорічні запаси залишаються найнижчими щонайменше за останні 12 років, однак відставання від минулого року скорочується. Загалом, із початку цьогорічного сезону закачування газу (17 квітня), до сховищ закачано понад 3,5 млрд кубометрів природного газу, на 50% більше, ніж минулого року. При тому, що торік сезон закачування розпочався раніше – 31 березня. В липні планується закачати до

Як пише The Times, голова КНР Сі Цзіньпін може організувати тристоронню зустріч із президентом США Дональдом Трампом та Путіним у рамках урочистостей з нагоди закінчення Другої світової війни, які відбудуться у Пекіні 3 вересня. Путін вже підтвердив участь у заході. Обрана дата майже збігається із закінченням ультиматуму, який Трамп 14 липня висунув кремлю: він дав Путіну 50 днів на припинення бойових дій в Україні. Однак аналітики вважають, що візит американського президента до Пекіна більше зіграє на руку Путіну та Сі,

Як пише WSJ, адміністрація президента США Дональда Трампа перерозподілятиме постачання зброї, зокрема систем протиповітряної оборони, таким чином, щоб спершу її отримали ті держави, які віддають свої запаси Україні. США вже поставили Німеччину попереду Швейцарії у питанні передачі нових зенітно-ракетних комплексів Patriot, відкривши Берліну шлях до відправлення двох систем до України. Обіцянка Вашингтона швидко замінити німецькі Patriot – це перший випадок, коли адміністрація Трампа сприяє постачанню зброї в Україну. Водночас наша держава планує підписати угоду про дрони зі США, яка передбачає