Окрім конфіскації російських активів або кредитування Києва з використанням цих активів, існує й третій варіант – так званий репараційний кредит, пише CNN. За такого підходу Україна могла б позичити гроші у союзників, включаючи членів G7, і винести як заставу свою вимогу про репарації – або компенсацію – проти Росії. Це дало б Києву доступ до набагато більшої суми грошей, ніж прибутки від російських активів.
“Україна має право вимагати від Росії репарацій і вона фактично монетизувала б частину цієї вимоги, передавши її в заставу для забезпечення кредиту від G7”, – сказав професор юридичного факультету Единбурзького університету Лі Букшейт.
Якщо Росія не виплатить репарації, то G7 зможе скористатися пулом заморожених активів для відшкодування вартості свого кредиту Україні. Цей механізм також гарантує, що Росія покриє частину рахунку за відновлення України у $486 млрд.
“Якщо в Росії не зміниться режим, Путін ніколи не виплатить репарації. Ці $300 млрд – мабуть, єдиний внесок, який Росія коли-небудь зробить для виплати репарацій”, – додав Букшейт.