Торік, за даними Мінсоцполітики ФРН, понад 700 000 громадян України, які знайшли прихисток у Німеччині, отримали загалом близько €6,3 млрд державної соціальної допомоги Bürgergeld. Загальні витрати Німеччини на Bürgergeld того року становили €46,9 млрд, що на €4,3 млрд більше, ніж у 2023-му. Середній розмір щомісячної виплати на одну людину – €711. Соціальну підтримку у 2024 році отримували 5,5 мільйона осіб. З них – 2,6 мільйона – іноземці, які отримали €22,2 млрд.
У проєкті держбюджету ФРН на 2026 рік передбачено зменшення фінансування Bürgergeld – до €28,1 млрд. Ба більше, прем’єр-міністр Баварії та голова Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркус Зьодер закликає припинити виплату Bürgergeld усім біженцям з України – незалежно від дати їхнього прибуття до Німеччини. За його словами, жодна інша країна не надає українським біженцям такого рівня соціальної підтримки, тому “так мало українців працевлаштовані”.
Змінити свою політику щодо українських біженців може й Чехія, адже там зростає втома громадськості від українців: 58% респондентів вважають, що країна прийняла занадто багато біженців. Ставлення до імміграції тісно пов’язане з економічними проблемами. Так, 40% чехів заявили, що “толерують” перебування українців, але втомилися від їхньої присутності. А 60% помилково вважають, що українці отримують від уряду Чехії більше грошей, ніж становить їхній внесок в економіку країни.
Наразі в Чехії перебуває близько 373 700 українців, які отримали тимчасовий захист – це третій за величиною показник в ЄС після Німеччини та Польщі. Однак за кількістю біженців на душу населення Чехія посідає перше місце з 34,3 біженцями на 1 000 осіб порівняно з середнім показником по ЄС, який становить 9,5.