Реновація хрущовок, крім коштів державного та місцевого бюджетів, може відбуватись завдяки фондам та грантам ЄС, безповоротним позикам та субсидіям і навіть за кошти приватних осіб, стверджує голова парламентського комітету містобудування Олена Шуляк.
Так, за її словами, в Німеччині проблему застарілого житлового фонду вирішили шляхом реновації, під час якої 40%–70% необхідних коштів отримували завдяки програмам державного кредитування під низький відсоток. В Австрії підтримка та субсидії на ремонт та реконструкцію житла надаються громадами. У Латвії сформувалась досить нетрадиційна модель фінансування реновації – значну частину таких робіт фінансували фонди ЄС та співвласники багатоквартирних будинків, які отримували пільгові багаторічні кредити.
Щодо фонду соціального житла, то в Україні почали готувати передумови для його створення, зокрема розробляється відповідний законопроєкт. Він має заборонити приватизацію житла, яке перебуватиме у власності громад. Без цього не вийде створити сталий фонд житла соціального призначення, а відтак – і реалізувати житлову реформу.