Таку думку висловив голова правління “Укрзалізниці” Євген Лященко і додав, що порти Балтії мають великий незалучений потенціал.
“Та ж Клайпеда може перевалювати до 10 млн тонн на рік. Загальні можливості портів країн Балтії — 20 млн тонн на рік. Але всі морські порти Балтії в контексті підвезення вантажів залізницею були долучені через Білорусь по колії 1520 мм. Щоб доїхати до Клайпеди зараз, потрібно перевантажитись на кордоні Україна – Польща, а потім за кордоном Польща – Литва. Це два перевантаження”, – зазначив Лященко.
За його словами, доставлення зернового вантажу до Клайпеди вийде орієнтовно на 50% дорожче, ніж до польського Гданська. І в кілька разів дорожче, якщо порівнювати з ціною транзиту через українські глибоководні порти.
Розв’язанню питання економічної доцільності експорту української агропродукції через Клайпеду допомогла б стратегія приєднання балтійських портів до європейської залізничної інфраструктури. Лященко додав, що реалізація такого проєкту цілком можлива в межах програми “Шляхи солідарності”, що фінансуються через CEF.